Управлінська діяльність


"Тільки сприятлива атмосфера співдружності і творчості допомагає кожному вчителю найповніше втілити у педагогічну практику свою науково-педагогічну ерудицію, інтелектуальну освіченість, духовне багатство і культуру"

І.Г.Ткаченко


Наш земляк, видатний педагог, колишній директор Богданівської школи №1 Іван Гурович Ткаченко залишив у спадок безцінні праці і настанови з питань навчання і виховання підростаючого покоління, з питань управлінської діяльності.

Педагогічний колектив сучасної Богданівської школи взяв їх на озброєння, передбачивши тим самим шляхи оновлення школи, шляхи вдосконалення педагогічної майстерності вчителів, шляхи підвищення інтересу дітей до знань.

Розкриваючи наукові основи управління школою, І.Г.Ткаченко виділяв провідні принципи управління:

  • принцип планованості;
  • компетентності;
  • конкретності і діловитості;
  • правильного добору, розстановки, раціонального використання та виховання кадрів;
  • систематичності і перевірки виконання;
  • доброзичливих відносин між керівництвом і підлеглим, колективом і особою.

У шкільній практиці сьогодення ми наслідуємо ці принципи і їх взаємозв'язок. Їх одночасність визначають зміст духовного життя нашого міжшкільного колективу.

"Науково обґрунтована система шкільного планування, - наголошував Іван Гурович, - наріжний камінь планування праці, без чого немислима творча праця колективу".

Плануваня в школі ґрунтується на засадах: усвідомлення мети і завдань школи, науковості, рівномірності в розподілі планових завдань, систематичному одержанні інформації про хід і стан виконання намічених заходів, єдності контролю й допомоги.

Своє завдання адміністрація школи вбачає в тому, щоб на основі наукового осмислення власної практики, передовго досвіду і рекомендацій педнауки удосконалювати ці плани і ттаким чином забезпечувати належну якість у всьому - у змісті, організації, методах виховної роботи, системі навчання, рівні знань, умінь і навичок учнів.

Але для того, щоб ці плани втілювались в життя, потрібно враховувати і думки Івані Гуровича про добір, розстановку, раціональне використання і виховання кадрів.

Робота заступника директора з навчально-виховної роботи спрямована на створеня дружнього, цілеспрямованого і дієздатного в усіх відношеннях педагогічного колективу.

Сьогодні налагоджена робота педагогічного колективу пояснюється чіткою системою організаційної роботи, зміст якої визначається такими складовими:

1. Визначення провідної проблеми, над якою буде працювати педагогічний колектив.

2. Постійне поновлення і збагачення знань учителів з педагогіки і психології.

Це відбувається під час роботи практичного і проблемного семінарів:

- "Гуманізація взаємин в структурі вчитель-учень, учень-вчитель"
- "Попередження недорозвитку навчальних здібностей дітей молодшого шкільного віку"
- "Принципи індивідуальної виховної роботи з дитиною на рівні підтримки її творчих потендіц"
- "Про створення середовища для розвитку критичного мислення"
- "Сучасні підходи до організації навчання й інтерактивні технології" (через призму педагогічних ідей Ткаченка і Сухомлинського)

В школі, крім семінарів, структура методичої роботи включає в себе:
  • педраду,
  • методичну раду,
  • методичні об'єднання,
  • творчі та динамічні групи,
  • оперативні методичні наради,
  • конференції,
  • самоосвітню роботу,
  • консультації,
  • творчі звіти вчителів,
  • конкурси "кращий урок",
  • педагогічно-методичну виставку здобутків та напрацювань вчителів,
  • педагогічні консиліуми.
Методичну допомогу вчителю надають також і бібліотекар, практичний психолог. Вони влаштовують інформаційні дні, випуски інформаційних белетенів, проводять індивідуальні консультації, діагностику.

3. Вивчення і впровадження в практику передового педагогічного досвіду вчителів школи.

"Не слід чекати появи передовго досвіду, його реба проектувати, створювати і відповідно до наукових потенцій вчителя допомогти йому виробити свій власний почерк - таке правило нашої повсякденної діяльності", - писав Іван Гурович Ткаченко.

Це правило ввійшло за закон. Щоб вчителям було на рівні сучасних вимог у викладанні предметів, вчителі є членами творчих обласних груп, членами районних творчих груп, всі вчителі проходять курсову перепідготовку. 

Кожен педагог школи прагне збудити інтерес до свого предмету, утвердити захоплення ним. Саме такий природний клімат творчості допомагає кожному вчителеві виробити свій почерк.

У кожного вчителя є своя "родзинка", що є окрасою уроку і особливо збуджує інтерес до знань, любов до науки, а саме:використання інтерактивних методів роботи на уроках хімії; орієнтація учнів на критичне осмислення себе, свого образу, своїх вчинків на уроках української мови та літератури; на уроках фізики - застосування прийомів проблемного навчання, що дає можливість учням відчути себе в ролі відкривачів, дослідників, активізує їх мислення; на уроках трудового навчання панує система набуття досвіду кожним окремо взятим учнем в результаті колективної праці, поділ якої передбачає її кооперацію.

Навчання і виховання відбувається не тільки на уроках, а й продовжується в позаурочний час. Перевага надається традиційним заходам, започаткованих І.Г.Ткаченком:предметні тижні, "Сято врожаю", "Осінній бал", "Сято матері", "День книги", "Дружба поколінь", випускні вечори.  

Досвід в управлінській діяльності Івана Гуровича Ткаченка продовжується вивчатись і на сучасному етапі реформування освіти. 

"Василь Олександрович Сухомлинський - наш сучасник, з нами його безсмертні педагогічні твори, в них - золоті зерна... педагогічні науки і творчої практики. Учителю! Візьми їх на озброєння і збагати їх мудрістю власну лабораторію, і тоді з вершин днів прийдешніх побачиш власну педагогічну повноцінність і професійну майстерність і сміливо увійдеш повноправним господарем у новий храм науки - школу майбутнього, школу ХХІ століття".



З досвіду роботи заступника директора 
з навчально-виховної роботи Богданівської школи №1 
Буштрук Н.Б.,(2004 рік)

 

Немає коментарів:

Дописати коментар